При призначенні опікуном військовозобов’язаного: яку роль відіграє обов’язок військової служби — позиція Верховного Суду

У постанові Верховного Суду від 23 липня 2025 року (справа № 279/3630/24)висвітлено важливий підхід до призначення опікуна для недієздатної особи, коли кандидат перебуває на військовому обліку — орган опіки має враховувати його обов’язок виконувати військовий обов’язок у стані загальної мобілізації чи військового стану. 

Це рішення стає безпрецедентним орієнтиром для практики: воно врівноважує права недієздатної особи та державний інтерес у захисті країни.

Фактичні обставини справи

У справі позивач, брат особи з доведеним психічним розладом (недієздатної),звернувся з проханням призначити його другим опікуном, оскільки діючий опікун не може повноцінно виконувати свої обов’язки. 

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили, висловлюючи сумнів у підставності такого призначення. Одним з аргументів було те, що позивач — особа призовного віку — може використовувати посаду опікуна як спосіб ухилення від мобілізації чи виконання військового обов’язку. 

У поданні орган опіки та піклування не дослідив належним чином, чи можливе виконання обов’язків опікуна кандидатом — військовозобов’язаним — у складних умовах воєнного стану, та не мотивував свою позицію з урахуванням конституційного обов’язку захисту Вітчизни. 

Позиція Верховного Суду

Основні правові засади

ВС погодився з рішеннями попередніх інстанцій, але звернув увагу на нюанси, що мали бути враховані органом опіки:

1. Належне обґрунтування подання

Подання органу опіки має бути вмотивованим: містити аргументи, чому саме ця особа (хоч і військовозобов’язана) повинна стати опікуном, а також чому інші особи не можуть виконувати ці функції. 

2. Аналіз доцільності з позиції державного інтересу

У ситуаціях воєнного стану чи мобілізації орган опіки зобов’язаний з’ясувати, чине створює призначення конкретного кандидата опікуном ризики ухилення від обов’язку захищати країну, враховуючи конституційний обов’язок захисту Вітчизни(ст. 65 Конституції України). 

3. Пріоритет найкращих інтересів підопічного

Прибудь-якому рішенні має переважати захист прав та благополуччя недієздатної особи. Якщо кандидат — військовозобов’язаний — це не автоматичне виключення, але має бути збалансований аналіз. 

4. Вивчення альтернатив

Орган опіки має дослідити, чи інші особи (в тому числі нинішній опікун) можуть взяти на себе обов’язки опікуна, щоб не призначати кандидата, який може бути обтяженим військовим обов’язком. 

Таким чином, ВС встановив, що при призначенні опікуна військовозобов’язаної особи рішення не може бути формальним — мусить бути глибокий аналіз балансу прав та обов’язків.

Значення рішення для практики

• Зміна стандартів обґрунтування

У поданнях органів опіки тепер обов’язковим елементом має бути мотивування, як кандидат здатен виконувати функції опікуна з огляду на військові обов’язки.

• Уникнення зловживань

Рішення служить перешкодою для потенційних спроб використовувати інститут опіки як спосіб уникнення мобілізації.

• Узгодження прав держави та прав осіб

Рішення балансує права недієздатної особи на належне піклування з конституційним обов’язком громадян – захищати країну.

• Уніфікація підходів у практиці судів та органів опіки

Нижчі інстанції та органи опіки отримують чіткий орієнтир для оцінки кандидатів, які перебувають у військовому стані чи під мобілізацією.

Практичні рекомендації для органів опіки, адвокатів і суддів

1. У поданні кандидата передбачайте аналіз військового статусу, готовність виконувати функції опікуна в умовах обмежень через мобілізацію чи бойові дії.
2. Додайте альтернативні варіанти опіки — коли інші особи можуть виконувати ці функції — і аргументи, чому їх рішення є менш прийнятним.
3. Обґрунтуйте, яким чином кандидат — військовозобов’язаний — може поєднувати обов’язок     служити й обов’язки опікуна (чи в яких умовах).
4. В судовій практиці враховуйте рішення ВС як прецедент і посилайтеся на нього при запереченнях щодо неприйнятності кандидата на підставі військового статусу.